Головна » Тренінги » Проблема підготовки молоді до сімейного життя
"Проблема підготовки молоді до сімейного життя"
Пропонована тренінгова програма „Основи сімейного життя” складається з двох взаємозалежних тематичних блоків.
Перший блок поєднує заняття, присвячені усвідомленню учасниками деяких своїх особистісних особливостей, визначення своєї власної ідентичності, формуванню адекватних міжособистісних відносин між юнаками і дівчатами, оптимізації міжособистісного спілкування. Він повинен містити вправи, спрямовані на розвиток психологічних можливостей особистості, її соціально-перцептивних і комунікативних здібностей, усвідомлення звичних способів спілкування з протилежною статтю, аналіз помилок у міжособистісній взаємодії. Особливе значення в цьому блоці приділяється системі прийомів невербальної комунікації, відпрацюванню навичок оптимального спілкування і взаємодії з протилежною статтю.
Другий блок орієнтований на усвідомлення учасниками себе в системі сімейних взаємин, спілкування і діяльності. На цьому етапі основний акцент робиться на відпрацювання вправ, спрямованих на розвиток широкого кола здібностей, навичок і умінь, необхідних для сімейного життя, вивчення психологічних основ спілкування в родині, закріплення нових поведінкових моделей.
Кожне заняття складається з декількох частин:
1. Вітання
2. Опитування самопочуття - занурення учасників тренінгу в атмосферу „тут і тепер”, рефлексія своїх емоційних і фізичних станів, повідомлення своїх думок і очікувань стосовно майбутнього заняття.
3. Пропозиція ведучим теми заняття.
4. Групова дискусія.
5. Розминальні вправи
6. Основна частина - практичні вправи, обговорення цих вправ, рефлексія.
7. Підведення підсумків заняття - висловлення учасників по колу про свій актуальний стан, осмислення проробленої роботи
8. Резюмування ведучого
9. Прощання
З метою формування у молоді уявлень про майбутню родину, перш за все варто навчити їх щиро відноситися до себе, до людей протилежної статі, більш точно розуміти і вербалізувати свої почуття, вирішувати міжособистісні конфлікти, взаємодіяти з протилежною статтю, придбати навички більш щирого, глибокого і вільного спілкування з протилежною статтю, закріпити нові форми поведінки, зокрема ті, котрі будуть сприяти адекватній адаптації і функціонуванню в майбутньому сімейному житті.
Програма тренінгу „Психологічні основи сімейного життя”
I ЧАСТИНА
ЗАНЯТТЯ 1. Знайомство
Мета: знайомство з учасниками групи. Вітання членів групи, ознайомлення з правилами роботи в групі Установлення довірчого емоційного клімату.
Правила роботи в групі.
Зустрічаючись один з одним на наших заняттях усі:
1.відкриті новим враженням
2.приймають іншого як себе
3.нікого не критикують
4.не бояться бути самими собою.
5.взаємо підтримують один одного
6.завдання виконують як важливу і відповідальну справу
7.не обговорюють поза групою те, що відбувається в ній
Вправа 1. М'ячик
У цій грі за допомогою м'ячика ми спробуємо познайомитися. Встаньте всі в коло, обличчям до центру кола. Будь ласка. хто-небудь візьміть у руки м'ячик. По колу, за годинниковою стрілкою, починаємо від того, у кого зараз у руках м'ячик, назвіть чітко і голосно свої імена. Почали! Тепер, граючи в м'ячик, будемо знайомитися. Той, у кого м'ячик, буде кидати його кожному, хто стоїть у колі, і називати при цьому ім'я того, кому адресований м'ячик. Той, хто не піймав свій м'ячик, чи той, хто переплутав ім'я адресата, називає всі імена учасників по колу, починаючи із себе і далі, за годинниковою стрілкою. Отже, кидайте м'ячик один одному, називаючи при цьому ім'я того. кому ви адресуєте м'ячик.
Вправи 2. Особистий герб і девіз.
Давайте трохи пофантазуємо. Уявимо, що ми всі належимо до знатних і древніх родів і запрошені на святковий бал у середньовічний королівський замок. Шляхетні лицарі і прекрасні дами під'їжджають до воріт замка в позолочених каретах, на дверцятах яких красуються герби і девізи, що підтверджують дворянське походження їхніх власників. Так що ж це за герби, і якими вони оснащені девізами? Дійсним середньовічним дворянам було значно легше - хто-небудь з їхніх предків робив видатне діяння, що прославляло його і відображалося в гербі і девізі. Його нащадки одержували ці геральдичні атрибути в спадщину і не ламали голову над тим, якими повинні бути їхні особисті герби і девізи. А нам доведеться самим попрацювати над створенням своїх власних геральдичних знаків.
На аркушах паперу за допомогою фарб чи фломастерів вам потрібно буде зобразити свій особистий герб з девізом. Може бути, ви зумієте придумати щось цікаве і точно відбити суть ваших життєвих прагнень, позицій, розуміння себе. В ідеалі людина, що розібралася в символіці вашого герба і вашого девізу, повинна чітко зрозуміти, з ким вона має справу. Ось зразок форми герба. Контур розділений на кілька областей. Спробуйте врахувати призначення кожної ділянки герба і символічно передати необхідну інформацію.
Ліва частина - мої головні досягнення в житті.
Середня - те, як я себе сприймаю.
Права частина - моя головна мета в житті.
Нижня частина - мій головний девіз у житті.
На цю роботу потрібно виділити не менш як півгодини. По закінченні роботи учасники групи представляють свої герби і девізи. Ведучий попереджає, щоб кожний фіксував тих людей, чиї герби і девізи схожі і співзвучні їх власним. Під час представлення учасники можуть задавати уточнюючі питання один одному Потім учасникам пропонується підійти до тієї людини, чиї герб і девіз найбільшою мірою подібні з їх особистими геральдичними атрибутами.
А тепер, прекрасні дами і шляхетні кавалери, обговоріть у своїх групах, що саме вам здаюся схожим і близьким у ваших гербах і девізах, що в них є найбільш важливим. Через п'ятнадцять хвилин кожна підгрупа повинна буде представити всім іншим не тільки свої висновки, але і запропонувати загальний - для членів підгрупи - символ і об'єднуючий вас девіз. Звертаю увагу, що не потрібно малювати загальний герб - досить вказати один загальний для вас символ.
Після представлення кожною підгрупою своїх висновків про загальні риси гербів і девізів і нових вироблених ними колективних символів і девізів відбувається обговорення усієї вправи і кожного з його етапів.
ЗАНЯТТЯ 2. Родина починається з „Я”
Мета: усвідомлення учасниками групи факту свого існування, формування умінь спілкуватися із самим собою і презентації свого „Я” іншим.
Вправа 1. Хто „Я”
Проставте в стовпчик номери від 1 до 10 і дайте десять відповідей на питання „Хто я?”. При цьому можна враховувати будь-які свої характеристики, риси, інтереси, емоції - усе, що здається вам придатним для того, щоб описати себе фразою, що починається „Я -...”
Готовий перелік кожен учасник оголошує перед групою.
Вправа 2. Проективний малюнок
Вам пропонується виконати два малюнки Візьміть лист паперу і виконайте поруч два малюнки Я - такий, як є і другий малюнок я - такий, яким би хотів бути. На виконання малюнків дається 5 хвилин. Малюнки не підписуються. Отже, „я такий, як є”, і „я такий, яким хотів би бути”. Усі малюнки складаються на стілець у центрі кімнати. Ведучий перемішує малюнки і довільно вибирає один. Кладе його так, щоб усім було видно. Тепер кожний по черзі розповість про те, що він бачить на малюнку. Не формальні описи, а свої відчуття, ставлення до того, що намальовано. Опишіть те, якою себе бачить людина, якою вона хотіла б стати, що хотіла б змінити в собі. Усі висловлюються по колу, при цьому автор малюнка не повідомляє сам себе, а висловлюється, як і інші учасники, у свою чергу. Після проходження повного кола, коли усі висловилися щодо малюнка, спробуємо вгадати, хто ж є автором. Потім автор називає себе і розповідає, що ж хотів виразити в малюнку, визначає репліки, що найбільше сподобалися.
Вправа 3. „Зовні - усередині”
Тренер ставить у ряд 6-7 стільців. Стільці зображують різні „шари особистості”. Стілець з лівого краю позначає зовнішній шар, видимий світ і усім знайомий. Стілець із правого краю позначає самий глибинний, серцевину особистості. Інші стільці – це проміжні шари.
Тренер: „Я хочу, щоб кожний з вас по черзі виходив сюди, сідав на крайній стілець і описував себе таким, яким він зовні представляється людям. Потім пересідає на сусідній стілець і описує себе вже у відповідності з наступним шаром, що лежить під самим поверхневим. Ви можете продовжувати описувати кожен шар своєї особистості, пересідаючи зі стільця на стілець. Ви можете зупинитись на будь-якому етапі (будь-якому стільці), коли відчуєте себе ніяково, і вам не захочеться йти глибше”.
Вправа 4. Декларація моєї особистості.
Ведучий роздає кожному учаснику аркуші з надрукованим текстом. Група декламує разом уголос слідом за тренером наступне:
Я - це Я.
В усьому світі немає нікого абсолютно такого ж, як Я.
Є люди, чимось схожі на мене, але немає нікого абсолютно такого ж, як Я. Тому усе, що виходить від мене - це справді моє, тому що саме Я вибрав це.
Мені належить усе, що є в мені: моє тіло, включаючи усе, що воно робить, моя свідомість, включаючи всі мої думки і плани; мої очі, включаючи всі образи, що, вони можуть бачити; мої почуття, якими б вони не були, тривога, задоволення, напруга, любов, роздратування, радість; мій рот і всі слова, що він може вимовляти, - ввічливі, ласкаві чи грубі, правильні чи неправильні; мій голос, голосний чи тихий; усі мої дії, звернені до інших чи людей до мене самого.
Мені належать усі мої фантазії, мої мрії, усі мої надії і мої страхи.
Мені належать усі мої перемоги й успіхи. Усі мої поразки і помилки.
Усе це належить мені і тому Я можу дуже близько познайомитися із собою Я можу полюбити себе і подружитися із собою і Я можу зробити так, щоб усе в мені сприяло моїм інтересам.
Я знаю, що дещо в мені спантеличує мене, і є в мені щось таке, чого Я не знаю Але оскільки Я дружу із собою і люблю себе, Я можу обережно і терпляче відкривати в собі джерела того, що спантеличує мене, і дізнаватися усе більше і більше різних речей про себе.
Я можу бачити, чути, почувати, думати, говорити і діяти. Я маю все, щоб бути близьким з іншими людьми, щоб бути продуктивним, вносити зміст і порядок у світ речей і людей навколо мене
Я належу собі, і тому Я можу будувати себе Я - це Я, і Я - це чудово!
Обговорення вправи і почуттів, які виникли в учасників при її виконанні.
ЗАНЯТТЯ 3. Як моє "Я" бачать інші
Мета: усвідомлення сприймання свого "Я" іншими людьми, одержання досвіду бачити себе очима інших, навчитися сприймати себе таким, який є
Вправа 1. Угадування по асоціаціях.
Один з вас повинний буде на якийсь час вийти з приміщення. У цей час інші домовляються між собою, кого з усіх учасників гри, у тому числі і того, хто вийшов, вони будуть загадувати Той, хто виходив, повернувшись, повинен відгадати. кого з присутніх загадала група Він це робить, задаючи всім учасникам по черзі питання типу "Якою була б ця людина, якби вона перетворилась в дерево, стала б вітром, була б твариною?" і так далі. Той учасник, якому задане питання, повинний описати предмет чи явище, використовуючи асоціації з характеристиками заданої людини. Його ріст, колір волосся, особливості зовнішності і характеру, темперамент, але тільки не прямо, а ніби описуючи характеристики об’єкта, про яке запитує той, хто загадує. Якщо загадана людина відгадана правильно, то тепер відгадує вона. Якщо неправильно - робиться ще одна спроба до правильного відгадування. Гра продовжується доти, поки не буде загадана принаймні половина учасників гри.
Вправа 2. Рекламний ролик.
Усім нам добре відомо, що таке реклама. Щодня ми безліч разів бачимо рекламні ролики на екранах телевізорів і маємо уявлення, якими різними можуть бути способи презентації того чи іншого товару. Оскільки ми усі - споживачі рекламованих товарів, то не буде перебільшенням вважати нас фахівцями з реклами. От уявимо собі, що ми тут зібралися для того, щоб створити свій власний рекламний ролик для якогось товару. Наше завдання - представити цей товар публіці так, щоб підкреслити його кращі сторони, зацікавити ним. Усе - як у звичайній діяльності рекламної служби.
Але один маленький нюанс - об'єктом нашої реклами будуть... конкретні люди, що сидять тут, у цьому колі. Кожний з вас витягне картку, на якій написане ім'я одного з учасників групи. Може виявитися, що вам дістанеться картка з вашим власним ім'ям. Нічого страшного! Виходить, вам доведеться рекламувати самого себе. У нашій рекламі буде діяти ще одна умова, ви не повинні називати ім'я людини, яку рекламуєте. Більш того, вам пропонується представити людину як якийсь товар. Подумайте, чим міг би виявитися ваш протеже, якби він не народився людиною. Може, холодильником? Чи заміським будинком? Тоді що це за холодильник і який цей заміський будинок”?
Назвіть категорію населення, на яку буде розрахована ваша реклама. Зрозуміло, у рекламному ролику повинні бути відбиті найважливіші і найбільш яскраві достоїнства рекламованого об'єкта. Тривалість кожного рекламного ролика - не більш однієї хвилини. Після цього група повинна буде відгадати, хто з її членів був представлений у цій рекламі.
При необхідності можете використовувати як антураж будь-які предмети, що знаходяться в кімнаті, і просити інших гравці в допомогти вам.
Час на підготовку - десять хвилин Вправа завершується обговоренням і рефлексією власних переживань кожного з гравців з приводу представлення його в рекламному ролику
Вправа 3. Техніка "свічки".
Тренер пропонує вправу на одержання зворотного зв'язку і говорить: "Я б хотів, щоб ви подумали над тим, чим би ви хотіли стати, якби вам представився такий шанс. Ви можете стати іншою людиною, предметом, чи твариною, може бути, рослиною". Через якийсь час кожний із членів групи описує свою нову сутність. Тренер потім говорить, що він став свічкою (відповідно до назви техніки), що дає світло: "Якщо ви підсунете мене до чогось, це щось стане краще видно вам. Я не можу говорити. Єдиний звук, що я видаю - це "ш-ш, ш-ш". Я хочу, щоб один з вас пересував мене і ставив по черзі за кожним з вас. Поки я стою за людиною, ви можете висловитися про цю людину чи предмет, що ви бачите в ньому в його новій якості. Але як тільки я скажу "ш-ш, ш-ш", пересуньте мене до іншої людини"
ЗАНЯТТЯ 4. Розвиток довіри до людей
Мета: розширити усвідомлення учасниками своїх відчуттів і поглибити довіру між ними, показати учасникам групи, що успішне спілкування і взаєморозуміння в родині залежить від відкритості і довіри один одному
Вправа 1. Воскова паличка
Встаньте усі в коло, щільно один до одного. Зараз один учасник вийде у центр кола. Граючий у центрі, розслабтеся, інші поставте руки перед собою і, погойдуючи учасника в центрі, підтримуйте його, не даючи упасти. Нехай через цю процедуру пройдуть всі інші по черзі. Один стоїть в центрі, а усі витягнутими руками підтримують його, не даючи упасти. Тепер сядьте в коло. Питання усім: хто дійсно міг розслабитися, зняти затиски, не боявся упасти, хто довірився учасникам гри? Оцініть свою довіру за п'ятибальною системою і підніміть руку з відповідним числом пальців.
Вправа 2. Довірче падіння
Цю вправу виконують пари учасників. Один падає, а інший його підхоплює. Той, що підхоплює, стоїть за спиною падаючого партнера щоб мати можливість перервати його падіння. Падаючий розслаблюється і валиться спиною на руки партнера. Падати треба, не переступаючи ногами і не намагаючись уникнути падіння. Будучи готовим упасти чи підхопити падаючого, зверніть увагу на свої почуття Поміняйтеся один з одним, щоб кожний міг побувати в ролі падаючого і того, що підхоплює. Ця вправа дає прекрасну можливість випробувати на власному досвіді, що таке довіра.
Вправа 3. Враження
У цій вправі члени групи діляться своїми враженнями один про одного. Ненадовго сідайте перед кожним зі своїх партнерів по групі і дивіться йому в очі. При бажанні можна його торкнутися. Коротко розповідайте партнеру, як ви його сприймаєте і які почуття він у вас викликає. Говоріть досить голосно, для того, щоб вас чули усі. Будьте короткі. Коли ви закінчите, усіх по черзі буде обходити наступний. І так далі. Щораз, коли ви вислухаєте, що про вас говорять інші, намагайтеся не відповідати їм, а тільки враховувати те, що ви довідаєтеся про себе від своїх партнерів.
Вправа 4. Довірча прогулянка
Розбийтеся на пари, вибираючи по можливості в партнери людину протилежної статі. У кожній парі один з партнерів починає вправу як ведучий, а другий як відомий із зав'язаними очима. Через півгодини поміняйтеся ролями. Вправа виконується невербально.
Якщо ви ведучий, вам треба взяти партнера за руку, чи під лікоть, чи обійняти його за талію і повести для сенсорного дослідження простору. Мовчки направляйте партнера так, щоб він уникав перешкод. Давайте вашому партнеру можливість доторкнутися до цікавого навпомацки, а також до інших учасників групи, у яких очі теж зав'язані. Намагайтеся зробити так, щоб ваш партнер міг відчувати запах квітів, тепло сонячних променів, прохолоду від кондиціонера, чи з вікна міг почути віддалені розмови, щоб мінялася поверхня, по якій він ступає.
Через 20-30 хвилин зніміть пов'язку з його очей. Поділіться з ним враженнями про те, як бути поводирем і відповідати за благополуччя того, кого ведеш.
У якості відомого звертайте увагу на свої відчуття, що виникають у зв'язку з необхідністю цілком довіритися іншому. Намагайтеся глибше сприймати всі нові відчуття. Поділіться з партнером своїм досвідом перебування в ролі відомого.
ЗАНЯТТЯ 5. Почуття перш за все
Мета: продемонструвати роль почуттів у нашому житті, стимулювати готовність і здатність з теплотою і щирістю відноситися до людей, бачити їхні кращі сторони, полегшити відкрите вираження почуттів іншій людині, що є корисним для створення дружніх відносин у майбутній родині.
Вправа 1. Розтопи коло
У цій вправі усі стають у коло і беруться за руки. Доброволець входить у коло. Він оточений, і його завдання - "розтопити" коло своєю теплотою. Коло випустить тільки того, хто зуміє знайти добрі і приємні слова про кого-небудь, хто стоїть в колі, хто зуміє виразити свою теплоту, чи подяку, замилування, найкращі людські почуття.
Ви не маєте бажання випустити того, хто в колі, але якщо ви вірите в щирість його теплих почуттів до вас, якщо, на ваш погляд, людина щиро віддає вам свою душу, ви повинні відпустити свої руки, обійняти його і випустити з кола. Якщо ви будете випускати людину легко, буде нецікаво: просто так його не випускайте, нехай заслужить. Той, хто випустив, нічим не ризикує: наступний стає у коло добровільно.
На кожного дається 2-3 хвилини.
Вправа 2. Телефонна розмова
Одного учасника групи просять подзвонити людині, з якою не вирішене якесь питання. Розмову можна побудувати у виді монологу, але зручніше мати допоміжне обличчя на іншому кінці проводу. Ведучого просять, використовуючи уявлюваний телефон, набрати номер людини, з якою вона хоче переговорити, тримати в руці трубку і почати розмову словами: "Алло, говорить.. Дзвоню тобі. щоб...". Ведучого спонукають говорити усе, що приходить у голову, і використовувати можливість для максимально спонтанних і вільних висловлювань, нехай навіть зовсім не тих, котрі він насмілився б вимовити в реальному житті. Якщо на іншому кінці проводу є допоміжне обличчя, тренер може сказати ведучому: "Ця людина - не та дійсна людина, з ким у тебе конфлікт. Ти можеш сказати йому усе, що хочеш. Він не прийме це на свій рахунок". Потім відбувається обмін ролями. Звичайно ця маленька маніпуляція оживляє діалог.
Ситуаційна техніка "телефонного дзвоника" відноситься до розмов, яких ніколи не було.
Вправа 3. Посилайте гарні почуття
Ми відчуваємо, коли в людини гарний настрій, коли вона оптимістично сприймає навколишній світ. Ми почуваємо також, якщо хтось тривожний чи засмучений. Зрозуміло ми відчуваємо і те, чи налаштована людина стосовно нас дружелюбно чи вороже.
Чи приходилося вам коли-небудь заходити в приміщення, де відчувається "напружена атмосфера", де знаходяться роздратовані, незадоволені чи розчаровані люди? По яких ознаках можна визначити, що в тій чи іншій групі людей панує "напружена атмосфера"? Ми можемо помітити це навіть якщо зовсім не знаємо про те, що там відбулося до нашої появи. І дуже важко самому зберегти гарний настрій у такій ситуації. А по яких ознаках ми зауважуємо, що в групі панує гарний настрій? Чи передається і нам самим цей гарний настрій?
Сядьте зручно і закрийте очі. Зробіть три глибоких вдихи і видихи.
Тепер уяви собі, що над твоєю головою висить чудесна золота зірка. Це - твоя зірка, вона належить тобі і піклується про те, щоб ти був щасливий. Уяви собі, що ти від голови до ніг осяяний світлом цієї зірки, світлом любові і радості. Уяви собі ще, що це світло наскрізь пронизує усе твоє тіло. Тепер послідовно приклади свою руку спочатку до серця, потім - до горла і до чола. Відчуй, як золоте світло особливо ясно сяє в цих місцях. Уяви собі, що ти, як і твоя зірка, теж випускаєш в усі сторони промені ясного теплого світла, і що це світло йде до усіх людей у цій кімнаті. Подумай про усіх, хто знаходиться в цій кімнаті і подаруй всім небагато свого світла.
Тепер пошли трохи свого світла людям, яких немає в цій кімнаті, твоїм домашнім, друзям, а також близьким і знайомим, що живуть в інших містах.
Тепер прислухайся до самого себе. Чи відчуваєш ти які-небудь сильні почуття, що ми усі зараз посилаємо один одному? (10 секунд).
Збережи в пам'яті ці почуття і звертайся до них у тих випадках, коли ти стомився, чи в тебе сумний настрій, чи тобі просто потрібні свіжі сили.
А зараз попрощайся зі своєю зіркою і думкою повертайся назад. Коли я дорахую до трьох, ти зможеш відкрити очі і знову виявитися в цій кімнаті. Раз. Два. Три.
Обговорення вправи:
Які почуття ти переживав, коли посилав світло іншим людям?
Кому ти посилав особливо багато світла?
Чи було в тебе відчуття що ти і сам одержуєш світло від кого-небудь із присутніх?
Що в цій грі було самим важким для тебе?
Тут можливі найрізноманітніші реакції, у тому числі і відсутність узагалі яких-небудь відчуттів у деяких учасників. Поясніть їм, що всякий досвід гарний і нормальний.
ЗАНЯТТЯ 6. Емоційні відносини
Мета: познайомитися один з одним ближче, поділитися своїми думками і почуттями з групою, одержати досвід емоційних зв'язків. Крім того, одержати практику емпатійного слухання і досвід дослідження проблем фізичного контакту, конкуренції і близькості у відносинах між особами однієї статі і протилежної.
Вправа 1. Передача емоцій
Учасники гри сідають в коло і розраховуються за годинниковою стрілкою. Першому пропонується накопичити максимум позитивних емоцій і в одній-двох фразах "виплеснути" весь накопичений запас на свого сусіда, намагаючись проявити максимум темпераменту і розворушити всі добрі і світлі сили душі, поділитися своїм гарним настроєм. Другий, одержавши заряд позитивних емоцій, передає його третьому і т.д. Отже, включається ланцюг позитивних емоцій. Перший починає, і його посмішка передається по обличчях учасників гри.
Вправа 2. Живі руки
Стільці в приміщенні повинні стояти один проти одного на відстані в півметра. Учасники групи знімають з рук обручки і годинники і зав'язують собі очі. Керівник групи розсаджує усіх по стільцях так, щоб нікому не було відомо, хто сидить навпроти, і дає наступні інструкції.
Опинившись напроти свого партнера, направте усю свою енергію собі в руки. "Перетворіться" у свої руки і "простягніться" до партнера навпроти, щоб познайомитися з ним - через його руки. Пам'ятайте, що це треба робити мовчки. Тримаючись руками, пробуйте довідатися один про одного якнайкраще (3 хвилини). Познайомившись, вступіть один з одним у сутичку своїми руками (3 хвилини). Коли сутичка закінчиться, помиріться - теж руками (3 хвилини). Після цього попрощайтеся з партнером - руками, і зніміть з очей пов'язку (3 хвилини).
Тепер впродовж декількох хвилин поділіться з партнером своїми враженнями. Після цього знову зав'яжіть очі, щоб вас перевели на нове місце.
Важливо, щоб тренер давав учасникам можливість вступати у взаємодію з представниками обох статей. Після декількох раундів цієї вправи у всієї групи з'являється необхідність в обміні думками і враженнями. Це обговорення часто торкається таких тем, як несумісність між людьми, стpax перед чужим дотиком чи перед боротьбою, теплота і чуттєвість у відносинах між людьми. Тренер теж може поділитися своїми враженнями - про те, що він бачив.
Вправа 3. Тепло твоїх рук
Розбиваємося на пари "хлопець - дівчина", сідаємо, один напроти одного, у кожній парі один з учасників закриває очі і намагається викликати відчуття тепла у своїй лівій чи правій руці, у якій руці - він вирішує сам Як тільки йому це вдається, він говорить своєму партнеру про готовність. Партнер уважно обмацує обидві його руки і намагається визначити, яка з них тепліша. Після кожної такої спроби відбувається зміна ролей у парах чи зміна партнерів На листку запишіть кількість вдалих і невдалих оцінок температури руки. Отже, сідаємо в пари. Вибираємо, хто буде змінювати температуру своїх рук, а хто відіграє роль термометра. Не кваптеся з оцінкою температури, намагайтеся робити свої висновки впевнено. На окремому листку фіксуйте число вдалих і невдалих спроб. А тепер, як завжди, обговорення результатів по колу.
Вправа 4. Слухання
Група розбивається на дві підгрупи. Учасники підгрупи оточують того з них, хто впродовж десяти хвилин буде знаходитися в центрі їхньої уваги. Той, хто знаходиться в центрі, розповідає що-небудь про себе. Інші учасники тільки слухають його дуже уважно, не розмовляючи між собою і ніяк його не перериваючи. Говорити треба якомога довше. При відсутності бажання повністю використати відведені 10 хвилин, він повинен як і раніше знаходитися в центрі уваги групи впродовж усього часу, що залишився. Після закінчення десяти хвилин варто повернутися в коло інших учасників. Таким чином, у центрі уваги групи по черзі виявляються всі її учасники.
Вправа 1. Мафія
Учасники сідають на стільці обличчям до центра кола. Тренер теж сідає в коло. Перший раз роль ведучого грає він. У центрі кола стоїть столик, на якому закритими лежать 17 карт, звичайних гральних карт, і серед них є король і туз "пік". Тренер просить учасників гри взяти по одній карті, подивитися на неї, нікому більше не показуючи. Потім, коли кожний побачив свою карту, усі кладуть карти назад, і тренер їх відразу перемішує, щоб учасники не знали, кому дісталася роль мафіозі (тим учасникам, хто вибрав короля і туза "пік"). Мафіозі ніяк не повинні показувати, що вони зв'язані з карним світом, а чесні люди повинні по особливостях поведінки знайти їх і застрелити.
"Місто заснуло", - говорить тренер, - і усі по команді закривають очі і чесно не підглядають. „Мафія прокинулася і знайомиться!”. Мафіозі відкривають очі, поглядом знаходять один одного. Після того, як вони знайшли один одного, ви пропонуєте їм знову закрити очі, а потім говорите: "Усі прокинулися!" По цій команді всі, включаючи мафіозі, відкривають очі і починають обговорювати, хто ж з них є членом злочинного угруповання.
Отже, група веде обговорення, аналізує поведінку і слова кожного учасника, причому мафіозі поводяться найвищою мірою лицемірно, ніяк не повідомляючи про свої карні корені. Нарешті група приходить до висновку, цю один з учасників - мафіозі. Якщо учасник, на якого вказує група, дійсно мафіозі, то тренер говорить: "Поздоровляю вас! Ви убили мафіозі!" І обговорення продовжується, група шукає другого злочинця. Якщо і він угаданий вірно, то гра кінчена. Але, допустимо, група вказала замість мафіозі на чесну людину. Тоді Ви говорите: "Ви убили чесну людину! Увага! Місто заснуло. Тільки мафія не спить. Вона вибирає собі жертву..." Очі всіх членів групи закриті, а мафіозі поглядами і мімікою домовляються, кого ж вони вибрали, і, домовившись, показують жертву тренеру, після чого з почуттям виконаного обов'язку закривають очі "Увага, - говорите Ви, - наступив ранок! Усі прокинулися, і тільки Ви (указуєте на обраного мафією людини) не прокинулися. Ви стали жертвою мафії! Продовжуємо обговорення. Ті гравці, що виявляються убитими, надалі в обговоренні участі не приймають". Гра продовжується доти, поки не будуть виявлені й убиті усі мафіозі чи ж усі чесні жителі. Можна провести таку гру кілька разів, щоб група добре розігрілася. Коли активність учасників досягне максимуму, зупиніть гру і запропонуйте перейти до виконання другого завдання.
Вправа 2. Подарунки
Сядемо в коло. Гравці придумують, який подарунок вони б подарували сусідові і показують це йому за допомогою міміки і жестів. Як тільки сусід угадав, він може загадати свій подарунок наступному за ним гравцю. Пояснювати можна тільки за допомогою міміки і жестів. Допускається підказка, але така, у якій не міститься назви даного предмета, а тільки його опис. За допомогою міміки і жестів передаєте по ланцюжку свої подарунки.
Вправа 3. Вечір цікавих історій
Група ділиться на три рівноцінні команди. Через 20 хвилин дві команди повинні підготувати захоплюючу і смішну історію на будь-яку тему, тривалістю не більш 4-5 хвилин. Розповідь повинна бути не прочитаною, а показаною, без яких-небудь пояснень чи авторських слів. На показ виділяється не більш 5 хвилин. Текст же самої розповіді віддається третій команді (журі) для оцінки. Після того, як команди обміняються виступами, їм дається 10 хвилин на те, щоб самим по побаченому, спробувати відновити розповідь, написану командою суперників. Після того, як команди підготують свої виступи, члени журі беруть у команд тексти придуманих історій і оцінюють виступи. Друга команда уважно спостерігає. За 10 хвилин їм потрібно буде детально відновити текст розповіді супротивника. Після цього кожна команда повинна зачитати розповідь, що вона зробила. Журі і члени команди суперників порівнюють точність відповідності копії оригіналу.
ЗАНЯТТЯ 8. Уміння вступати в контакт із протилежною статтю
Мета: набуття досвіду уміння вступати в контакт із протилежною статтю.
Вправа І. Побудова зорового образу
Виберіть собі пару протилежної статі. Сядьте зручно і просто подивіться на вашого партнера Забудьте про те, що мама чи тато говорили вам - непристойно розглядати інших людей. Дайте собі можливість до кінця насолодитися цим процесом. Розмовляти не треба Розгляньте кожну риску обличчя свого партнера, його очі, брови, ніздрі, м'язи обличчя і шиї, подивіться, якого відтінку його шкіра. Подивіться на одяг, що на ньому. Зверніть увагу на те, як він рухається, як тримає спину. Розглядайте його уважно усього хвилину. Потім закрийте очі. Перевірте, наскільки близько до реальності ви можете відтворити внутрішнім зором вигляд цієї людини. Якщо ви відчуєте, що пропустили щось, відкрийте очі. Добре розгляньте пропущені вами деталі.
Усе, що з вами в цей момент відбувалося, називається процесом побудови зорового образу людини. А ваш мозок доповнював отриману інформацію.
А тепер закрийте очі. Чи нагадує він вам кого-небудь? Кожна людина нам когось нагадує: батьків, близьких друзів, шкільних товаришів чи відомих акторів. Коли ви знайшли, на кого він схожий, то спробуйте зрозуміти, що ви почуваєте стосовно людини, що сидить навпроти. Майже напевно, якщо ваш партнер дуже схожий на когось, ви знайдете, що ці два образи ніби зливаються один з одним.
Після хвилини вашого внутрішнього монологу відкрийте очі і розкажіть своєму партнеру, що ви про нього думали. Якщо він когось нагадав, розкажіть йому, хто це був, і чим саме ваш партнер нагадав вам цей образ. Зрозуміло, що і він повинен поділитися з вами своїми думками.
Треба сказати, що подібне трапляється й у житті, коли люди спілкуються не зі своїми реальними партнерами, а з тінями з минулого.
Вправа 2. Як сподобатися
Уявіть собі, вам хочеться зав'язати контакт із людиною, від якої значною мірою залежить ваше майбутнє. Природним є ваше бажання сподобатися своєму співрозмовнику, налаштувати його на цей контакт. Виберіть собі співрозмовника протилежної статі і, перш ніж підійти до нього, щоб сподобатися, настройтеся на це. Врахуйте, що людей цікавлять, насамперед, вони самі, тому виявіть спершу щирий інтерес до вашого співрозмовника, до його особистості, почніть розмову про нього самого. Посміхайтеся! Людям приємно бачити усміхнені обличчя. Людина буде дуже симпатизувати вам, якщо ви пам'ятаєте його ім'я. Виявляйте до співрозмовника щиру увагу, поважайте його гідність. Дайте співрозмовнику можливість відчути, що в чомусь він вас перевершує. Перед тим як почати вашу бесіду, закрийте очі і думкою програйте вашу бесіду з передбачуваним співрозмовником: як ви підійдете, як ви будете виглядати, як це буде виглядати зі сторони, які можуть бути варіанти його реакції. Намагайтеся усе робити розмірено, без зайвої постійності і дуже щиро. А щодо розмови: краще повідомте співрозмовнику якусь останню новину. Придумайте цю новину. Підійшовши до свого співрозмовника, почніть розмову, від якої залежить його симпатія до вас. Закінчуючи розмову, потрібно оцінити її ефект. Як це краще зробити? Зробимо це методом взаємної оцінки.
Вправа 3. Початок
Початок розмови багато в чому визначає успіх. З чого ж почати? Говорять, із самого головного. Але не завжди головне сприймається і розуміється зразу, адже треба якось налаштуватися на майбутню розмову. Співрозмовники повинні бути взаємно налаштовані на розмову і один на одного. З чого почати? З того, що вам потрібно, що вам цікаво? Ні, мабуть, краще почати з того, що цікаво вашому співрозмовнику, а для цього треба спочатку з'ясувати, що ж його цікавить. Якщо початок розмови буде зведено до спроби знайти загальні інтереси, тему, що цікавить вашого співрозмовника, насамперед, а потім і вас, успіх майбутньої розмови гарантований. Отже, ви можете усі встати. По команді тренера підійдіть до учасника групи протилежної статі і почніть розмову ніби здалеку. Розмову про погоду, про родину, про ваше хобі, про становище й останні події в країні і за кордоном, про щось взаємно цікаве. Розмову іноді починають словами: "Пробачте, ми, здасться, з вами вже десь зустрічалися", і так далі, слово за слово. По команді тренера перемініть партнера по розмові.
ЗАНЯТТЯ 9. Взаєморозуміння з протилежною статтю
Мета: набуття досвіду взаєморозуміння при спілкуванні з людьми протилежної статі.
Вправа 1. Постановка жесту
Розбийтеся на пари "хлопець - дівчина". Встаньте в дві шеренги обличчям один до одного посередині кімнати. Один з вас (визначте відразу, хто це буде) робить різні рухи руками, а напарник буде повторювати ці рухи, начебто відображення. Жести можете робити самі неймовірні, але починайте, все-таки, з відносно простих. Отже, один з пари виконує самі різні рухи, а напарник повторює, "відбиває" ці рухи як у дзеркалі. По команді ведучого "Стоп" - усі зупиняються, завмирають, ведучий знаходить того, у кого відображення вийшло зовсім не схожим і передає свої права ведучого цьому учаснику. Він і буде продовжувати гру.
Вправа 2. Побачення
Грають двоє - Він і Вона. Імітується ситуація запізнення на побачення Завдання одного партнера - переконливо пояснити своє запізнення, другого - зрозуміти і пробачити.
Вправа 3. Взаємні презентації
Зараз ми розіб'ємося на пари "хлопець - дівчина". Дається десять хвилин на те, щоб ви розповіли один одному про себе якнайдетальніше, адже ви маєте представляти свого партнера групі. Намагайтеся одержати якнайбільше різнобічної інформації про свого партнера Хотілося б, щоб в самопрезентації було відображено наступні найважливіші питання:
Що я ціную в самому собі?
Предмет моєї гордості?
Що я вмію робити найкраще?
Після цього організується робота в парах. Через десять хвилин ведучий дає додаткові інструкції: презентації будуть відбуватися в такий спосіб: один із членів пари сидить на стільці, другий стає за його спиною, поклавши першому руки на плечі. Той що стоїть, буде говорити від імені сидячого, називаючи себе ім'ям свого партнера. Протягом однієї хвилини - точно однієї хвилини, не більше і не менше! - той що сидить, говорить, граючи роль стоячого. Рівно через хвилину я перерву монолог, якщо хтось закінчить раніш, ми будемо мовчати, поки не мине відведена на виступ хвилина. Таким чином, ваше завдання - побудувати свою презентацію так, щоб вона тривала точно шістдесят секунд. Після цього будь-який член групи - і я в тому числі - має право задати виступаючому будь-які запитання, на які той повинен відповідати також від імені сидячого. Зрозуміло, що ви можете і не знати щирої відповіді на задане питання, тому вам потрібно зрозуміти, відчути, як відповів би ваш партнер. До речі, той, кого презентують, не може втручатися, і змушений буде увесь час мовчати.
Питання, що задають учасники групи і ведучий виступаючому, починаються зі звертання до нього по імені людини, яку він презентує, і можуть стосуватися самих різних тем, наприклад:
Які якості ти найбільше цінуєш у людях?
Що ти вважаєш самим огидним?
Чи є людина, що вплинула на твоє життя? Хто вона?
Назви твоє саме заповітне бажання.
Чого б тобі хотілося домогтися в житті? І т.п.
Вправа завершується обговоренням почуттів і думок учасників. При цьому важливо приділити увагу здатності "вжитися" в іншу людину настільки, щоб домислити відсутню інформацію. Можна використовувати наступні запитання:
Оціни успішність твоєї презентації свого партнера.
Чи вдалося твоєму партнеру вірно викласти відомості про тебе?
Чи вийшло у твого партнера стати твоїм двійником?
Чи правильно він угадав відповіді, що давав від твого імені?
ЗАНЯТТЯ 10. Мистецтво спілкування з протилежною статтю
Мета: поглибити уявлення учасників групи один про одного, підвищити впевненість у собі, зняти напругу, що виникає при необхідності вступити в розмову з протилежною статтю, і розвивати комунікативні навички.
Вправа 1. Слухання
Гарні відносини між людьми залежать від того, наскільки точно вони сприймають інформацію, передану один одному. Оскільки наш мозок працює набагато швидше, ніж мова, ми часто використовуємо скорочені вирази, щось подібне до жаргону, зміст якого може бути зовсім іншим для того, хто говорить, і для того, хто слухає. Іноді нам здається, що ми розуміємо один одного, у той час як кожен домислює собі слова співрозмовника на власний розсуд.
Виберіть собі співрозмовника протилежної статі і назвіть йому вислови, які ви вважаєте щирими. Він повинен повторити сказане вами, намагаючись наслідувати ваш голос, тон, інтонацію, вираз обличчя, позу. Подивіться, наскільки точно усе було повторено, і якщо ваш співрозмовник не помилився, скажіть йому про це. Будьте щирими і відкритими. Потім поміняйтеся ролями і виконайте ту ж саму вправу.
Вправа 2. Перефразування
Сядьте віч-на-віч з партнером протилежної статі. Зараз один з вас буде проговорювати якісь твердження, що здаються йому вірними. Той, хто слухає, буде виражати свою реакцію на них фразою, що починається словами: Ти маєш на увазі, що...", і далі повторювати фразу партнера, щоб дати йому зрозуміти, що її зміст зрозумілий. Ваша мета - тричі домогтися згоди. Той, хто слухає, повинен одержати три позитивних відповіді. Це буде означати, що він зрозумів зміст висловлювань того, хто говорить. Якщо задаючий запитання не зможе одержати достатнього числа позитивних відповідей, партнер повинен пояснити йому, який саме зміст він вклав у ті чи інші слова. Отже, коли ви виконували цю вправу, чи вдалося вам помітити, наскільки зросла ваша довіра і симпатія до партнера, у міру того як ви намагалися краще його зрозуміти? Зараз вам. напевно, стало ясно, що люди можуть вкладати в ті самі слова різний смисл. Усвідомлення цих різних смислів і означає розуміння співрозмовниками один одного.
Вправа 3. Уміння вести розмову
Група розбивається на пари "хлопець - дівчина". На першому етапі роботи один з партнерів задає іншому відкриті питання, що вимагають розгорнутої відповіді. (Питання "Ти живеш з батьками?" є закритим, а питання "Де ти живеш?" - відкритим.) Той, хто відповідає, включає у свою відповідь будь-яку інформацію про себе, що обов'язково має пряме відношення до заданого питання. Наприклад, якщо на питання "Де ти живеш?" відповісти "У квартирі", це буде недуже інформативно. Набагато більше інформації містить відповідь такого змісту: "Я живу в квартирі, у якій живуть ще троє: мама, татко і старший брат". Кожний з партнерів залишається у своїй ролі протягом п'яти хвилин. Потім вони міняються ролями, щоб кожний одержав можливість повправлятися в постановці відкритих питань і в умінні відповідати на такі питання, повідомляючи розгорнуту інформацію.
На другому етапі вправи один з учасників кожної пари починає з того, що розповідає що-небудь про себе чи описує якийсь свій особистий досвід. Другий намагається підтримати розмову, просить пояснити, або перефразовує висловлювання. Наприклад, якщо перший говорить: "Учора я купив новий компакт-диск для комп'ютера", другий може продовжити: "Цей диск з музикою чи іграми?" Через п'ять хвилин учасники діалогу міняються ролями.
Між двома етапами роботи треба передбачити час на те, щоб всі учасники могли обмінятися враженнями і розповісти один одному про виниклі в них труднощі.
ЗАНЯТТЯ 11. Співробітництво з протилежною статтю
Мета: придбати досвід тісного співробітництва і спільної роботи з протилежною статтю.
Вправа 1. Незаселений острів
Розбийтеся на дві команди: бажано, щоб у кожній були і хлопці, і дівчата Ведучий інформує групу про те, що їхній корабель, на нещастя, затонув Але вони залишилися живі, і їм удалося розміститися на двох маленьких човнах. Човна носило два тижні по океану, поки, нарешті, не прибило до різних невеликих островів. Тепер, після того, як кожна група обжилася на своєму острові, вони повинні приготуватися до того, що залишитися тут прийдеться. можливо, назавжди. Кожна група одержує свої кут кімнати для будівництва нового будинку. Через кілька хвилин ведучий може дати подальші вказівки "написати колективний лист своїм родинам, запечатати його в пляшку і кинути в море", "відзначити першу річницю свого перебування на острові", "приготувати подарунки до дня народження". Вправа закінчується словами ведучого "Вам дуже пощастило. Корабель, що пропливав мимо, помітив вас. Будь ласка, приготуйтеся залишити ваші острови. У вас є кілька хвилин".
Вправа 2. Один і разом
Розбийтеся на пари "хлопець - дівчина" Сядьте один напроти одного і покладіть між собою лист паперу. Розділить його на три рівних полоси двома лініями. Спочатку ви можете намалювати на своєму краї листа те, що вам самим захочеться. На це у вас п'ять хвилин часу.
А тепер вам треба буде разом намалювати що-небудь у середині листа Обговоріть в парах, що ви хочете там намалювати У вас є дві хвилини, щоб спланувати майбутній малюнок.
Можете почати спільно малювати в центрі свого листа Якщо хочете розмовляти, то можете це робити. Прагніть прийти до рішення, що влаштує вас обох, щоб подальше малювання зробило приємність кожному з вас. У вас на це десять хвилин.
Після цього нехай кожна міні-команда представить свої результати групі.
Обговорення вправи;
Чи легко було для тебе малювати разом зі своїм партнером?
Чи задоволений ти вашим спільним малюнком?
Що тобі сподобалося більше співробітництво з партнером чи твоя власна, індивідуальна робота? А що було складніше?
Як ти думаєш, чи вийшло в тебе співробітництво зі своїм партнером? Чому ти так думаєш?
Вправа 3. Сіамські близнюки
Розбийтеся на пари "хлопець - дівчина" Одночасно можуть працювати чотири пари, інші поки будуть дивитися.
Сядьте за стіл якнайближче до свого партнера. Я покладу перед вами великий лист паперу, і буду дивитися, чи зможете ви намалювати картину, якщо ваші руки будуть прив'язані один до одного. Обмотайте бинтом передпліччя і лікті учасників так, щоб права рука сидячого ліворуч, виявилася забинтована разом з лівою рукою сидячого праворуч. Дайте учасникам два шматочки крейди різного кольору так, щоб вони тримали їх зв'язаними руками.
Коли ви будете малювати, пам'ятайте правило - малювати можна тільки прив'язаною рукою. Ви можете розмовляти між собою, щоб вирішити, яку картину ви будете малювати. У тих учасників, що виконують завдання, ви можете зараз учитися тому, як можна взаємодіяти.
Дайте парам приблизно 5-6 хвилин часу на кожну картину і пропонуйте малювати наступній групі.
Ускладнюємо умови цієї гри. Одному з партнерів зав'язують очі, і тільки йому дозволяється малювати. А інший партнер з відкритими очима буде керувати рухами руки "сліпого" гравця.
Програма тренінгу „Психологічні основи сімейного життя”
II ЧАСТИНА
ЗАНЯТТЯ 1. Сімейні взаємини
Мета: розвиток почуття гордості за свою родину і своїх батьків, що додає впевненості в собі, вчить аналізувати сімейне життя своїх батьків.
Вправа 1. Сімейна історія
Для підготовки до цієї гри дайте учасникам групи завдання - принесімо на наступне заняття такий предмет, що уже давно зберігається в їхній родині і є її гордістю. Чим цей предмет старіший, тим краще. Це може бути фотографія дідуся чи бабусі, прадіда чи прабаби, книга, передана з покоління в покоління, стародавній документ чи нагорода. Попросіть старшокласників обговорити з батьками, що саме варто принести в групу, щоб показати, чим пишаються їхні родини. Якщо цей предмет занадто великий чи занадто коштовний, то учні можуть просто намалювати його і принести на заняття цей малюнок. Важливо, щоб підлітки обговорили з батьками, чому цей предмет гідний поваги, яку пам'ять несе він у собі, скільки років йому, що з ним відбувалося. Старшокласники повинні принести сімейну реліквію і до початку заняття нікому не повідомляти, що це таке.
Інструкція:
Сядьте, будь ласка, в одне загальне коло. Сьогодні ми поговоримо про наші родини. Родина складається не тільки з нас і наших батьків, але і з наших бабусь і прадідів. Саме їм ми повинні бути вдячні за своє існування на цій Землі, саме вони дали нам багато чого з того, що наповнює наше життя змістом і дає нам надійний багаж життєвого досвіду і знань. Поставте свої пакети перед собою на підлогу По черзі кожний з вас повинний продемонструвати принесений із собою предмет і розповісти про нього. Хто хотів би почати?
У першу чергу обговорюються сильні сторони родини оповідача.
Вправа 2. Сімейна фотографія
Попросіть учасника групи поставити членів групи в композицію для сімейної фотографії. Нехай цей учасник повідомить усім, кого з близьких чи родичів, друзів зображує кожен учасник тренінгу. Звучати це повинно приблизно так: "Ти будеш зображувати мого старого друга N. Він дуже добра і чуйна людина". Попередьте автора, що в композицію повинні входити тільки симпатичні йому люди.
Нехай групу для фотографування створять два чи три учасники.
Вправа 3. Зроби батьків щасливими
Усі ви, ймовірно, хочете, щоб батьки любили вас і робили усе для того, щоб ви були веселими і щасливими. Але часом і самим батькам потрібно почувати себе щасливими і ви можете зробити в це свій внесок. Кожний знає, що задоволені своїми дітьми мама і тато стають набагато щасливішими дні, це ваші батьки відчули себе більш щасливими.
Візьміть листок паперу, і почніть складати список. Спочатку запишіть те, що ви можете сказати батькам (чи одному з них), щоб вони могли отримати додаткову порцію радості. Потім напишіть, чим ви можете допомогти батькам, щоб вони могли частіше посміхатися (10 хвилин). Тепер напишіть, що ви могли б зробити, щоб допомогти батькам справитися з проблемою чи турботою, що їх зараз мучить. Крім того, напишіть, що ви можете зробити зовсім приголомшливого, щоб батьки стали ще щасливіші (5 хвилин).
А тепер прочитайте те, що ви написали. Підкресліть ті пункти свого списку, які справді хочете виконати, і постарайтеся це зробити сьогодні чи завтра (3 хвилини).
Тепер об'єднаєтеся по двоє і обговоріть ваші ідеї один з одним. Вислухайте, що думає ваш партнер із приводу твоїх ідей (5 хвилин).
Дайте кожному можливість у колі розповісти про що-небудь, що він дійсно хоче зробити. Пізніше поверніться до цієї теми і попросіть учасників групи розповісти про те, що вони насправді зробили і які результати ваших дій.
ЗАНЯТТЯ 2. Життєвий сценарій
Мета: усвідомлення своїх життєвих сценаріїв і сімейних впливів на життя людей і визначення форм поведінки, які хотілося б змінити.
Вправа 1. Ідентифікація життєвих сценаріїв.
Розбийтеся на підгрупи по чотири-п'ять осіб. У кожній такій підгрупі подумайте над відповідями на такі питання:
Яка у вас у дитинстві була улюблена історія чи чарівна казка?
Що розповідали в родині про ваше народження?
Як було обрано ваше ім'я?
Який напис на вашому пам'ятнику підвів би підсумок вашого життя?
Що трапляється з людьми через мене?
Якщо я і далі буду таким, як є, чим це по логіці повинно скінчитися?
Що при цьому скажуть про мене інші?
У межах підгрупи поділіться відповідями на питання, наскільки вважаєте потрібним. Ці відповіді можуть містити рішення, які ви прийняли молись у дитинстві. Тепер у вас може з'явитися бажання переглянути ці рішення
Вправа 2. Характер сімейних впливів
Прийміть зручне положення і закрийте очі. Уявіть, як ви стоїте біля будинку, де жили, коли були маленькими. Тепер уявіть, що ви упали і роздерли коліно. Ви з риданнями біжите в будинок, а по нозі у вас стікає маленька крапля крові. Подивіться на вираз обличчя членів вашої родини. Що вони говорять вам? Що вони відчувають? Що вони роблять?
Повторіть цю вправу в наступних уявлюваних ситуаціях
Ви вбігаєте в будинок злим і в сльозах, тому що хтось з старших дітей відібрав у вас іграшку.
Ви вбігаєте в будинок переляканим, тому що побачили великого собаку
Ви вбігаєте в будинок, сміючись і радіючи тому, то одержали в школі приз
По завершенні цієї вправи викрийте очі і розбийтеся на пари. Поділіться враженнями. Чи переживали ви почуття, які у вашій родині вважатися неприйнятними і які ви тепер відмовляєтеся в себе визнавати?
Чи були у вас почуття, що заохочувалися родиною?
Вправа 3. Виправдання чужих очікувань
Іноді ми робимо те, чого від нас чекають інші, навіть якщо ми самі і не особливо хочемо це робити. Наприклад, моя подруга запросила мене піти разом з нею на концерт. А в мене у цей день немає настрою слухати музику. Чи треба мені в цьому випадку йти чи ні? Я почуваю, що повинна це зробити, адже це моя подруга. Але в той же час я знаю, що мені самій цього не хочеться, мені в цей день хочеться сходити на цікаву виставку. Я думаю, що вам це знайоме. Згадаєте й опишіть два-три випадки, коли хто-небудь чекав від вас того, чого вам робити не хотілося, і, незважаючи на своє небажання, ви це все-таки зробили, можливо, це було в школі, чи вдома, під час гри чи в якійсь іншій ситуації. Як ви при цьому себе почували?
А іноді ми не робимо того, чого чекають від нас інші. Ми можемо сказати другу, що не дамо йому грошей у борг, чи відмовляємося допомогти батькам. Опишіть два-три випадки, коли ви не зробили того, чого хотіли від вас інші. Як ви себе почували в такій ситуації?
Обговорення вправи:
- Яким людям тобі найважче говорити "ні"?
- Яким людям тобі найлегше говорити "ні"?
- Чи говориш ти прямо "ні" чи починаєш шукати виправдання?
ЗАНЯТТЯ 3. Подолання самітності
Мета: усвідомлення способів виходу зі стану самотності, придбання вербальних і невербальних навичок спілкування, розвиток кращого розуміння інших людей через усвідомлення себе.
Вправа 1. Подолай самотність
Згадай, коли тобі було самотньо Чи подумай про кого-небудь, з ким це трапляється. Напиши, що в таких випадках буває на душі в тебе чи в цієї людини (5 хвилин).
Тепер подумай от про що. Нерідко самотні люди знаходяться поруч один з одним. Як їм подружитися, щоб усім стало добре. Запиши свої думки з цього приводу (10 хвилин).
Тепер об'єднаємося в коло і покажемо, розповімо один одному, що ви написали. Обговоримо, що ми можемо зробити, щоб у світі стало менше самотніх людей (10 хвилин).
Обговорення вправи:
Чи знаєш ти самотніх людей?
Коли тобі буває самотньо?
Що ти можеш зробити, щоб перебороти свою самотність?
Що ти можеш зробити, щоб допомогти іншим людям подолати їхню самотність?
Вправа 2. Спілкування в парі
Виберіть собі партнера протилежної статі. Виконаєте з ним вправу
1. "Спина до спини". Сядьте на підлогу спиною до спини. Спробуйте поговорити Через кілька хвилин поверніться обличчям один до одного і поділіться враженнями Хвилин через5 найдіть собі нового партнера
2. "Очі в очі". Дивіться з вашим партнером один одному в очі спілкуйтеся тільки поглядом. Через кілька хвилин обговоріть свої враження
3. "Дослідження обличчя". Знайшовши чергового партнера, не розмовляйте з ним, а сядьте навпроти й обмацайте його обличчя руками Потім дайте йому зробити те ж саме. Під кінець обміняйтеся своїми враженнями (багатьох ця вправа може налякати Треба, щоб у всіх учасників було достатньо часу поділитися один з одним відчуттями, що виникають, коли обличчя торкається хтось інший протилежної статі).
Вправа 3. Подібності і розходження
Розбийтеся на пари "хлопець - дівчина". Знайдіть вісім характеристик, що є у вашій парі в обох, а потім - вісім характеристик, якими ви відрізняєтеся. Кожний з вас може зігнути навпіл лист паперу. Напишіть на лівій половині листа зверху "подібності", а праворуч - "розходження". А тепер запишіть те, чим ви схожі один на одного і те, чим ви один від одного відрізняєтеся. Тепер намалюйте дві картинки. На одній повинно бути зображене щось таке, чим ви схожі. А інша повинна зображувати одне, але важливе розходження між вами. По завершенні представте свої малюнки групі
Обговорення вправи:
Що для тебе було складніше знайти подібності чи знайти розходження0
Що з того, що поєднує тебе з твоїм партнером, подобається тобі найбільше0
Що тобі найбільш подобається з того, чим ти відрізняєшся від Інших?
ЗАНЯТТЯ 4. Особливості юнацької любові.
Мета: розширити усвідомлення особливостей почуття любові, одержати досвід ефективної взаємодії з людьми протилежної статі.
Вправа 1. За що ми любимо
Вступаючи у взаємодію з іншими людьми, ми виявляємо, що вони подобаються нам чи не подобаються. Як правило, цю оцінку ми пов'язуємо з внутрішніми якостями людей. Давайте спробуємо визначити, які якості в людях ми цінуємо, приймаємо. Завдання будемо виконувати пись¬мово. Візьміть лист паперу, виберіть у групі людину, що багатьма своїми проявами імпонує вам. Перерахуйте п'ять якостей, що особливо вам у цій людині подобаються. Отже, не називаючи самої людини, укажіть п'ять якостей, що вам особливо в ній подобаються. Тепер, будь ласка, по черзі прочитайте вашу характеристику, а ми усі спробуємо визначити людину, до якої вона відноситься.
Вправа 2. Про кохання: реальне - ідеальне
Може бути, хтось задумався про те, що кохання, описане в прекрасних віршах, не дуже схоже на наші звичайні відносини, в яких проявляються образи, сварки, ревнощі. Але душа тягнеться до високого і чистого. Тому завдання полягає в наступному: розбийтеся на дві команди. Кожна команда повинна підготувати і розіграти дві сценки, що зображують кохання. Перша сценка показує реальні відносини закоханих, їх поведінку, іноді дурну, некрасиву. Покажіть найбільш характерні, на ваш по¬гляд, моменти. Це конкурс на саму типову сценку про те, як це буває. А друга сценка повинна показати кохання ідеальне - таке, про яке мріється. Ви можете придумувати все самі, а можете розіграти сцену з якого-небудь відомого вам досвіду. Можна грати реалістично, можна - символічно. У сценці може брати участь одна людина, а може вся команда, якщо вам знадобиться.
Кожна команда показує дві свої сценки. Зазвичай ці сценки дають багатий матеріал для обговорення.
Вправа 3. Розфарбувати любов'ю
Щоб дійсно добре ладити з людьми, нам необхідно відчувати їхню любов і підтримку. Інакше в критичних ситуаціях ми втрачаємо самовладання і не можемо стримати роздратування.
Як ви показуєте іншим людям, що ви їх любите? Яким чином ви самі розумієте, що інша людина вас любить?
Розділіться, будь ласка, на пари. Витягніть руки вперед і уявіть собі, що вони покриті чудесним кольором любові. Який колір ви для себе виберете? Я хочу, щоб ви показали зараз один одному, як сильно ви один одного любите. Для цього ви зараз "розфарбуєте" один одного квітами любові, ніжності, добра, ласки.
ЗАНЯТТЯ 5. Критерії вибору партнера
Мета: одержати досвід нового поводження з партнером протилежної статі, розвиток рефлексії і виникнення продуктивних зворотних зв'язків.
Вправа 1. Вибір
Сідаємо усі в коло Тепер по команді кожний з вас швидко показує пальцем на когось зі своїх товаришів У результаті ми одержуємо кілька пар, тобто тих, хто вказав один на одного. Ці пари відсіваються. Наступний тур гри відбувається серед тих, що залишилися. Знову, по команді тренера, гравці показують один на одного пальцями. Пари відсіваються. Таким чином, гра проводиться, поки не утвориться дві пари. Ці пари і вважаються переможцями гри.
Вправа 2. Шлюбне оголошення
Кожна людина мріє про те, щоб мати коханого. Комусь з вас напевно вже пощастило, і така людина у вас є. 3 цього моменту я стаю редактором особливої газети безкоштовних оголошень. Кожний з вас може помістити в нашу газету оголошення про пошук супутника життя. У цьому оголошенні немає обмежень на кількість слів чи розмір букв. Приймається будь-яка форма. Ви можете викласти весь список вимог до кандидата, весь набір якостей, якими він повинен володіти, а можете намалювати його портрет. Можете розповісти про себе. Одним словом, оголошуйте те, що хочете. Варто тільки пам'ятати, що оголошень про пошук супутника життя буде багато і вам треба подбати, щоб саме ваше привернуло увагу.
Візьміть аркуші паперу, фломастери – дійте! Час на підготовку - десять хвилин.
Через 10 хвилин ведучий пропонує розвісити аркуші на стінах. Підписувати їх не потрібно. Учасники групи мовчки читають оголошення. Кожний має право намалювати червоний кружок на тім оголошенні, що привернуло його увагу. І він готовий зв'язатися з його автором. Можна обмежити вибір таких оголошень, наприклад, трьома.
Тепер можна зняти аркуші з оголошеннями. Подивіться, чи відгукнулися на ваше оголошення. Порахуйте кількість червоних кружків на ваших аркушах. Нехай кожний по колу назве одну цифру - кількість виборів, що дісталися вам.
От тепер і наступить найважливіший момент гри. Тренер пропонує обговорити питання.
Чим характеризується оголошення, що одержало найбільше число зацікавлених відповідей?
Що перешкодило Вам відгукнутися на інші оголошення? (Мова йде про оголошення, що не одержали жодного вибору, - якщо такі виявляться.)
Цілком, імовірно, що найменша кількість червоних кружків буде на тих оголошеннях, у яких докладно перераховані вимоги, пропоновані до майбутнього супутника. Природно: нелегко відповідати високому запиту. І потім саме головне: у таких оголошеннях шукають супутника, що повинен щось давати, і нічого не пропонують. Обговорення вимог, пред'явлюваних до потенційних супутників життя і партнерів по шлюбі, самоаналіз відповідності висунутим вимогам.
Вправа 3. Замовлення на коханого
Ви потрапили в Небесну канцелярію, і у вас з'явилася можливість замовити собі коханого (кохану) - такого, якого ви хочете Робите ви це, як не дивно, в цілком традиційній формі: вам дасться бланк замовлення у формі анкети - з питаннями. Відповідаючи на них, ви формуєте свої побажання. Єдине - вам треба вказати, чим диктуються саме такі ваші вибори-побажання Візьміть ручку - і можете приступати.
Замовник: ___________________________
Замовлення на коханого.
1. Нехай мій коханий буде здатний любити до мене і (у випадку чого) після мене:
а) нікого;
б) деякого;
в) багатьох.
Побажання диктується: любов'ю до себе, любов'ю до коханого, любов'ю до людей
2. Зустрівши мене, нехай коханий:
а) позбавиться здатності любити кого-небудь ще;
б) може любити й інших, якщо мені від цього дістається не менше;
в) нехай любить усіх, хто від цього буде щасливий
Побажання диктуються природнім егоїзмом, здоровим егоїзмом, любов'ю до людей.
3. Зустрівшись зі мною, коханий:
а) втрачає здатність насолоджуватися будь-чиєю любов'ю, крім моєї;
б) приймає, насолоджуючись, любов і від інших, але всім іншим віддає перевагу моїй любові;
в) насолоджується будь-якою зустріччю, у кожній зустрічі знаходячи свої неповторні фарби і не порівнюючи "краще-гірше", "більше-менше"
Побажання диктується, природнім егоїзмом, любов'ю до коханого у сполученні з урахуванням своїх інтересів, чистою любов'ю до улюбленого
4 Нехай коханий, втрачаючи мене
а) мучається і страждає;
б) трошки сумує,
в) світло пам'ятає мене і радіє тому, що було
Побажання диктується бажанням утримати коханого незрозуміле чим, любов'ю до коханого і турботою про нього.
P.S. Коханого одержує не кожний, а тільки той, хто його любить. Не себе, а його. І піклується про нього.
ЗАНЯТТЯ 6. Початок сімейного життя
Мета: набуття досвіду близьких емоційно-насичених контактів із протилежною статтю і нових прийомів поведінки
Вправа 1. Знайомство
Грають двоє - Він і Вона. Вони незнайомі один з одним, але Він хоче з нею познайомитися і вдається для цього до визначених дій. Ступінь її бажання познайомитися варіюється. Інші учасники оцінюють дії обох граючих.
Вправа 2. Весілля
У цій грі вам надається можливість побувати на весіллі. Для початку розподілимо ролі. Головні дійові особи - це наречена і наречений. Далі йдуть ролі батьків нареченого і нареченої, свідки, друзі, родичі Отже, перед початком гри необхідно розподілити ролі ведучого, нареченого і нареченої, батьків, свідків, родичів.
Сцена перша. Тим, що зібралися надається можливість підслухати розмову, що визначила долю двох людей. Будемо вважати, що їхнє почуття - це головне, що призвело до весілля. Сцена перша - признання у коханні. У ній беруть участь наречена і наречений. Ведучий повідомить нам, де і при яких обставинах відбувається дана бесіда.
Сцена друга. Сватання. Дія відбувається в будинку нареченої. Присутні наречена і її батьки. Ведучий, як сваха, приводить нареченого і його батьків. Зараз перед нами відбудеться розмова про весілля, посаг і плани на подальше життя молодих. Ведучий, приступайте до своїх обов'язків. Сцена сватання.
Сцена третя. ЗАГС - це найбільш урочиста, офіційна і відповідальна сцена. Молоді, рука об руку, входять у весільний зал. Ліворуч і праворуч від них йдуть свідки. Позаду - гості. Ведучий, у ролі представника ЗАГСу, виступає перед ними з мовою, запитує їх про згоду одружитися, пропонує розписатися. Потім розписуються свідки. Наречений і наречена обмінюються кільцями і вітають один одного. Сцена реєстрації шлюбу.
Сцена четверта. Відбувається в будинку нареченого, де призначене весілля. Батьки нареченого зустрічають молодих і говорять їм напутні слова. А після відповідних слів молодих, гості запрошуються в будинок. Батьки нареченого зустрічають молодих. Черга доходить і до жартів свідків і друзів нареченого і нареченої. Ведучий, приймайте на себе обов'язки тамади і надавайте слово тим, що зібралися, гостям. Звучать тости, і ось підійшов час виявити себе молодим. Наречена і наречений встають і починають обсипати один одного компліментами і ласкавими словами.
Сцена у весільному залі. Настав час переходити до танців. Бал відкривають наречена і наречений. Тренер готує музику. Вправа закінчується танцями.
ЗАНЯТТЯ 7. Молода родина
Мета: навчити спілкуватися найбільш ефективними і адекватними способами з протилежною статтю.
Вправа 1. Комплімент
Виберіть одного з членів групи (інші юнаки - журі). Йому пропонується, подумати протягом 30 сек. і зробити комплімент кільком дівчатам, яких визначає журі. Якість компліментів оцінюється.
Вправа повторюється кілька разів.
Вправа 2. Ласкаві слова
У цій грі бере активну участь тільки чоловіча половина гравців, а представниці прекрасної статі є журі. Чоловіки! Зараз по команді "Почали!" ви будете по черзі говорити ласкаві слова присутнім тут прекрасним дамам. Бажано кожному звертатися до однієї, а не до усіх відразу. Перше ніжне слово говорить чоловік, що сидить праворуч ближче усіх до ведучого, наступне - сидячий праворуч від нього і так далі проти часової стрілки. Повторюватися не можна! Після кожного вимовленого слова дами оцінюють, чи є воно дійсно ніжним. Той, хто не може більше придумати ніжне слово (на міркування дається 2 секунди), чи той, чиє слово не прийняте прекрасним журі, вибуває, і гра продовжується далі по колу доти, поки не залишиться один переможець конкурсу.
Прекрасні дами поздоровляють самого галантного чоловіка групи!
Вправа 3. Прохання
Як багато залежить від того, як попросить людина про якусь послугу, яким тоном, у якій обстановці, з яким настроєм ви викладете своє прохання. Від цього, власне кажучи, залежить "бути чи не бути". А тим часом існує зовсім невелика кількість прийомів, що можуть значно підвищити ймовірність виконання вашого прохання. Виберіть собі партнера протилежної статі і попросіть його про певну послугу. Попросіть в нього на деякий час, наприклад, окуляри, авторучку. Можна щось більш істотне, можна попросити про якусь послугу з його боку, але усе залежить від тієї форми, у якій ви викладете своє прохання. Співрозмовники завжди цінують тактовність, дипломатичність, а також оригінальність і спритність. Важко відмовити в проханні, якщо воно виходить від друга, але ж можна викликати симпатію до себе і зовсім незнайомої людини. Якщо ваше прохання буде починатися з компліменту, згадування заслуг того, до кого ви звертаєтеся, його авторитету і значущості, ваші шанси підвищуються, а сам факт звертання до нього підвищує значущість, авторитет і є великою честю для усіх, хто до нього звертається. Якщо за проханням звучить відразу, ще до одержання відповіді, непряма вдячність, подяка за майбутню послугу, уже важко відмовити. Підійдіть до партнера, присядьте поруч і спробуйте, можливо, починаючи здалеку, попросити в нього що-небудь. Будь ласка, почали. Тепер прохання до кожного підійти до тренера зі своїми трофеями. Зрозуміло, їх прийдеться повернути, але першість усе рівно збережеться за тим, хто набрав більше всього трофеїв.
ЗАНЯТТЯ 8. Вирішення конфліктних ситуацій у родині
Мета: придбати досвід вирішення конфліктних ситуацій за допомогою переговорів і дискусій, навчитися активно відстоювати свою точку зору шляхом мирного обговорення проблем і запобігання суперечок.
Вправа 1. Килим світу
Сядьте в коло всі разом. Чи можете ви сказати, про що ви іноді сперечаєтесь один з одним? Про що ви сперечаєтесь тут у групі? Як ви почуваєте себе після такої суперечки? Що може відбутися, якщо в суперечці зіштовхуються різні думки?
Ось перед нами невеликий лист ватману, що стане нашим "килимом миру". Як тільки виникне суперечка, "супротивники" можуть сісти на нього і поговорити один з одним так, щоб знайти шлях мирного вирішення своєї проблеми.
Запропонуйте учасникам групи прикрасити "килим миру". Цей процес має велике значення, тому що завдяки йому члени групи символічним чином роблять "килим миру" частиною свого життя. Кожного разу, коли розгориться суперечка, вони зможуть використовувати його для вирішення виниклої проблеми, обговоривши її. Використовуйте "килим миру" винятково для цієї мети, тому що самостійне рішення проблем і є головною метою цієї стратегії. "Килим миру" додасть учасникам внутрішньої впевненості, а також допоможе їм сконцентрувати свої сили на пошуку взаємовигідного рішення проблем. Це прекрасний символ відмовлення від вербальної чи фізичної агресії.
Обговорення вправи:
Чому так важливий для нас "килим миру"?
Що відбувається, коли в суперечці перемагає більш сильний?
Чому неприпустиме застосування в суперечці насильства?
Що ти розумієш під справедливістю?
Вправа 2. Полярності: конфлікт "нападаючого" і "захисника"
Сядьте з партнером протилежної статі один проти одного і вирішіть, хто з вас буде "нападаючим", а хто - "захисником". Після цього почніть один з одним розмову. Нехай кожний наполягає на своєму і не здасться. Якщо ви "нападаючий" - повчайте партнера, як він повинен поводитися, що йому слід зробити. Усіляко критикуйте його з позицій вашої очевидної правоти і явної переваги. Якщо ви "захищаєтесь", увесь час шукайте собі виправдання, і жалійтесь, скаржіться. Розповідайте, як сильно ви хочете і намагаєтеся, щоб усім було гарно, і як вам увесь час що-небудь заважає. Продовжуйте виконувати цю вправу 5-10 хвилин, для того, щоб одержати від цієї своєї позиції якомога повніше враження
Потім поміняйтеся ролями. Якщо ви захищались, візьміть на себе роль "нападаючого". Намагайтеся повною мірою відчути його владу й авторитет, а якщо ви захищаєтесь - зрозумійте хитру пасивність цієї ролі. Через 5-10 хвилин закінчуйте вправу. Приєднуйтеся до групи, сядьте в коло. Обміняйтеся своїми враженнями. Порівняєте зіграні вами ролі з тим, як ви поводитеся в звичайному житті. Обговоріть, хто як себе почував при виконанні цієї вправи. Чи виникало у вас почуття гніву чи приниженості, коли ви захищались? Чи було у вас відчуття провини чи прагнення покарати, коли ви виступали в ролі "нападаючого"?
Вправа 3. Відкритий конфлікт
У центр виходять двоє учасників гри. Перед ними ставиться просте завдання. Необхідно словесно домогтися від свого суперника виконання яких-небудь фізичних дій, причому установка дається у відкритій формі. Йде відкритий конфлікт. Суперники категорично, натиском своєї волі, примушують один одного до виконання визначених дій. Дії необхідно пропонувати найпростіші: вийти з кімнати, зняти окуляри, застебнути піджак. Перемагає той, хто домігся своєї мети. Переможений іде, його переміняє інший, новий учасник гри, що вступає у відкритий конфлікт. Учасник, що програв, знову вибуває, його змінює наступний. Отже, перші двоє виходять на середину аудиторії, стають один напроти одного і довільно зав'язують конфліктні взаємодії. Обговорення.
Вправа 4. Вибір тактики
У мовному спілкуванні можна вибирати різні тактики поводження: придушення, поступка, підстроювання, захист, співробітництво, компроміс. Зараз ви будете мати можливість апробувати ці тактики в дії. Будь ласка, розбийтеся на пари "хлопець - дівчина" та визначите для себе ролі. У кожній парі один буде з вас керівник, інший - підлеглий. Уявіть собі таку ситуацію: наприкінці робочого дня керівник підходить до співробітника. Кінець місяця, відділ завантажений терміновими справами, і от між керівником і підлеглим відбувається розмова: "Я прошу вас залишитися після роботи, щоб доробити незакінчені справи", підлеглий: "Не можу, робочий день уже закінчився".
Мета кожного з вас: знайти тактику поводження. Як би ви продовжили цю розмову? Почали! А тепер питання до усіх: "Хто за своєю суб'єктивною оцінкою знайшов гнучкий хід? Хто в кожній парі виграв? Керівник чи підлеглий? Вирішіть в кожній парі, хто кого?" Переможець піднімає руку. Якщо перевага не очевидна, можна руку не піднімати. Так, а зараз наступний тур нашого змагання. Виберемо одного з тих, хто переміг у ролі керівника, і іншого переможця в ролі підлеглого. Нехай вони зіграють заново сцену для усіх. Якщо можна набрати кілька таких пар, програйте кілька публічних виступів. Обговорення в колі.
ЗАНЯТТЯ 9. Рольова структура родини
Мета: навчити взаємодіяти найбільш ефективними і адекватними способами з протилежною статтю.
Вправа 1. Сніданок, обід, вечеря
Запропонуйте учасникам групи скласти меню святкового обіду з урахуванням кількості продуктів і гостей.
Вправа 2. Продукти прозапас
Попросіть учасників групи згадати найбільш уживані види продуктів і запропонуйте описати можливі способи їхнього збереження і заготівлі.
Вправа 3. Бюджет родини
Розбийтеся на пари "хлопець - дівчина" і уявіть, що ви - родина. Прикиньте з урахуванням реальності свій можливий дохід (можна і мінімальний, на який ви збираєтесь прожити) і розподіліть його по статтях витрат (харчування, одяг і т.п.) стосовно до місяця, року, трьох років, десяти років життя родини (настільки великий термін необхідний для того, щоб зайвий раз з'ясувати життєву перспективу).
Вправа 4. Пізнє повернення
Грають двоє - хлопець і дівчина. Він у ролі чоловіка, вона - дружини. Один з них зустрів свого старого друга (подругу) іншої статі. Зайшов до нього (неї) і пізно повернувся додому. Реакція дружини (чоловіка).
Вправа 5. Справи домашні
Грають двоє - хлопець і дівчина Він у ролі чоловіка, вона - дружини. До цього моменту склалося так, що всі справи по господарстві виконував один з членів родини. Йому це набридло, і він вирішує "включити" ледаря в домашні турботи.
ЗАНЯТТЯ 10. Мистецтво спілкування з дітьми
Мета: усвідомлення своїх взаємин з батьками і придбання досвіду спілкування з дітьми.
Вправа 1. Чорний список
Більшість батьків хочуть, щоб їхні діти жили не гірше чи навіть краще, ніж вони. Вони сподіваються, що благополуччя дітей залежить від них.
Якщо ви задоволені тим, як вас виховували ваші батьки, то, плануючи життя у власній родині, ви можете взяти їх як зразок.
Якщо вам не подобалося, як вас виховували, то, звичайно, ви будете прагнути, щоб у вашій родині усі було інакше. Ви повинні добре обміркувати, що саме ви будите робити по-іншому і як діяти.
Згадайте своє дитинство. Запишіть ситуації, коли на ваш погляд батьки несправедливо поводилися з вами, коли вони були на ваш погляд не праві.
вами, коли вони були на ваш погляд не праві
Візьміть свій "чорний" список і спробуйте зрозуміти, чому хотіли навчити вас батьки. Тепер вам, можливо, стане багато чого ясно з того, що було недоступно раніше. Може бути, вам теж захочеться навчити своїх дітей тому ж, чому намагалися учити і вас ваші батьки. Але ви зможете знайти інші, більш конструктивні способи. Ну, наприклад, чи можна відучити дитину лаятися, якщо бити його по губах чи замикати в прикомірку? Що б ви, як батько (мати), зробили у такому випадку?
Вправа 2. "Стоячи-сидячи"
Виберіть собі партнера. Домовтеся, хто з вас буде А, а хто - Б. У першій вправі нехай А стоїть, а Б сидить на підлозі біля його ніг. Поговоріть один з одним у цьому положенні. Що ви при цьому почуваєте? Через хвилину обговоріть, наскільки приємно вести розмову в таких позиціях. Потім обоє встаньте і знову обговоріть яке-небудь питання. Які зміни відбулися у ваших відносинах? Були випадки, коли ми усі відчували себе в позиці людини, яка сидить на підлозі, у той час коли всі інші стоять. Це - позиція маленької дитини в родині. Знову займіть позиції А і Б. Той хто сидить, повинен дивитися вгору. Через 30 секунд його шия і плечі почнуть боліти, очі відчують напругу й втому. Той, хто стоїть, буде змушений зігнутися і дивитися вниз. Фізичний дискомфорт, який ви відчуєте, знаходячись у такому положенні, негативно впливає на ваші почуття і взаємини.
Вправа 3. Яку куртку одягне Іван?
Ви – батьки. Вашого семирічного сина звуть Ваня. Він хоче одягти нову святкову куртку на прогулянку в дворі, а ви хочете, щоб він поберіг її і одягнув стару куртку, у якій завжди гуляв.
Завдання: звернутися до Вані з різними інтонаціями.
Суть цього завдання у вживанні різноманітних інтонацій при звертанні: звертання як прохання, розпорядження, знущання, благання, домовленість, - і в умінні цими інтонаціями володати.
Вправа 4. Казка
Давайте придумаємо казку, зрозумілу навіть дітям, з будь-якими героями і будь-яким сюжетом. Це в нас буде конкурс казкарів. Тепер придумаємо казку, про те, як... Далі будемо слухати усіх по черзі. Можна коротко записувати, якщо вам так легше готуватися. Отже, вам дається невеликий час на підготовку. Тепер послухаємо казки.
Визначимо переможця, не забуваючи врахувати оригінальність придуманого, гумор і незвичайність казки. Яка казка найбільше сподобалась би вашій дитині?
Вправа 5. Прощання
Давайте підведемо підсумки нашої роботи і зробимо спробу висловити побажання один одному на майбутнє сімейне життя. Кожен учасник по черзі сідає спиною до групи, всі інші говорять йому свої побажання, побоювання відносно майбутнього шлюбу, наприклад:
Я боюся, що ти в родині...
Я бажаю, щоб ти в родині...
На цьому група закінчує свою роботу. По закінченні доцільно провести опитування учасників групи у формі самозвітів щодо виявлення одержаних індивідуальних ефектів тренінгової роботи.
